Заяви чиновників про туристичний бум на Закарпатті дисонують з фінансовими надходженнями від ціє галузі

Гучні заяви закарпатських чиновників про туристичний бум на Закарпатті у 2017 році викликали низку логічних запитань у експертів у цій галузі. Адже задекларовані цифри про 2 мільйони “відвідувачів” і трохи більше ніж 2 мільйони гривень туристичного збору, м’яко кажучи, не зовсім дисонують. Виходить, що один турист “приніс” трохи більше однієї гривні. Про це пише Юрій Ключівський:

Цікаво не стільки, що означає “близько 2 мільйонів” (тобто, це більше 2-х мільйонів чи менше?), але хто і як рахував “туристів”, які у 2017 році відвідали Закарпаття?

Натомість, якщо припустити, що “туристи” краю мусять десь ночувати й щось їсти, то при поселенні/годуванні такої армії мандрівників… 20 000 ліжко/місць, якими (за словами чиновників), “туристична галузь” краю, диспонувала ще у 2015 році – цілком достатньо!

Тобто, якщо на протязі 2017 року (364 дні), щоночі “вкладати спати” гостей Закарпаття у всі 20 000 наявних ліжка, то можна прийняти аж 7,3 мільйони чоловік! Правда, про відсоток завантаженості готеля/садиби/мотеля тощо (бодай по року) – мало хто щось скаже, позаяк така “статистика”: або не ведеться, або утаємничена, насамперед від конкурентів, контролюючих органів та клієнтів, накінець…

Однак, далі – складніше. За бравурними звітами тих же чиновників “протягом січня-жовтня 2017 року до місцевих бюджетів надійшло 2 333,4 тис. грн. туристичного збору, що на 33,7 відсотка більше аналогічного періоду минулого року…”! Тобто, за 2017 рік може “набігти” аж 2,8 млн.грн. (12 місяців х 2 333,4 тис. грн. : 10 місяців = 2 800 тис. грн.) туристичного збору.

Натомість, якщо виходити з того, що ставка туристичного збору (відповідно до норм в Україні) – складає від 0,5% до 1%, то при середній вартості одієї доби перебування біля 500 грн./особа – туристичний збір мав би складати від 2,5 до 5 грн. з одного ліжко-місця за добу.

Отже, 2 000 000 туристів мали б принести “до місцевих бюджетів”:
а) при туристичному зборі в 2,5 грн./людина – не менше 5 млн.грн.;
б) при туристичному зборі в 5 грн./людина – не менше 10 млн.грн!

Висновок, вірніше декілька – очевидні:
– або 2 000 000 “туристів у 2017 році”, жили/ночували: на вокзалах, в авто, у палатках, у знайомих (інші варіанти – відповідно до фантазій вихованої людини);
– або 2 000 000 “туристів у 2017 році”, чесно заплатили за проживання на відміну від не дуже чемних готельєрів (про реставратерів – й коментувати не варто!), які не поквапились заплатити туристичний збір “до місцевих бюджетів”;
– або 2 000 000 “туристів у 2017 році”, поки що тільки – мрія й звіти чиновників…

P.S. У Словаччині, туристів “визначають” по єдиному критерію: зупинявся в готелі, більше як на 2 дні – турист. Ні чи на менший термін – не турист. Звідти є й “статистика”, не кажучи вже про податок-збір за проживання…
P.P.S. В Україні такого критерію нема, а всіх тих нерезидентів, хто, наприклад, в’їхав на територію України (із-за кордону), вважають… туристами!

 
Loading...