Верховний суд в Києві залишив касаційну скаргу забудовників міні-ГЕС на Хустщині без руху

Суддя Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Гриців М.І. своєю ухвалою від 17 січня 2018 року залишив без руху касаційну скаргу ТОВ «Гідроресурс-Ріка» та ТОВ «Ріка Енерго» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року щодо оскарження дій та розпорядження Закарпатської ОДА Г.Москаля від 20 вересня 2017 р.№484, яким скасовані дозвільні документи на будівництво міні-ГЕС на р.Ріка, що на Хустщині.
Підстава такого рішення касаційного суду – формальне недотримання вимог процесуального законодавства при подачі касаційної скарги представником забудовників, адвокатом Зоєю Темнохудовою, а саме не додано документів (оригіналу довіреності чи ордеру або засвідченої їх копії), які підтверджують її повноваження на ведення даної справи. Тому суд залишив касаційну скаргу без руху і надав 10 днів представнику позивачів для усунення зазначених недоліків, опісля чого буде вирішуватись питання щодо призначення дати засідання чи повернення скарги забудовникам.
Йдеться про розпорядження голови Закарпатської ОДА Г.Москаля від 20 вересня 2017 р.№484 “Про недопущення порушення прав та інтересів територіальних громад і громадян, негативний вплив на навколишнє середовище під час вирішення питань, пов’язаних із розміщенням малих ГЕС”, яким скасовано як незаконні, недоцільні та необгрунтовані розпорядження-дозволи голови Хустської РДА Н.Павлія № 194 від 23.05.2016 р., № 560 від 12.12.2016 р. та № 145 від 25.04.2017 р. щодо будівництва міні-ГЕС на р.Ріка за межами населених пунктів Березово, Липча, Кошельово, Горінчево.
13 грудня 2017 року Львівський апеляційний адміністративний суд визнав правомірним дане розпорядження голови Закарпатської ОДА, залишивши без задоволення апеляційну скаргу забудовників, ТзОВ «Ріка Енерго» та ТОВ “Гідроресурс-Ріка”, залишивши в силі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 р, яким у позові забудовникам міні-ГЕС щодо оскарження розпорядження Геннадія Москаля відмовлено в повному обсязі.
За наслідками судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій, на підставі досліджених доказів, висновків профільних державних органів та наукових інститутів встановлено, що, будівництво МГЕС на р.Ріка може негативно вплинути на навколишнє природне середовище, що в свою чергу може призвести до зниження його рибопродуктивності, погіршення видового складу іхтіофауни та виснаження рибних запасів в ому числі рідкісних, зникаючих, занесених до Червоної книги України видів риб, а також несе підвищену небезпеку здоров’ю та життю мешканців від затоплення під час повеней.
Зокрема, дані суди прийшли до обґрунтованого висновку, що будівництво каскаду малих ГЕС на гірській річці Ріка може призвести до повної зміни гідрологічного режиму, руйнації гірської річкової системи з притаманною їй структурою та функціями й призведе до штучно створених екосистем іншої якості, що матиме негативні наслідки для мешканців долини ріки, порушить права територіальних громад третіх осіб на безпечне для життя і здоров’я довкілля
Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції врахувала й те, що р. Ріка занесена до Смарагдової мережі під номером UA0000269, створеної з метою забезпечити довгострокове виживання видів і природних оселищ (середовищ їх існування чи біотопів), які потребують особливих заходів збереження, відповідно до Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі («Бернська Конвенція»), тобто є територією особливого природоохоронного значення (ТОПЗ).
Слід нагадати громадськості, що паралельно в Хустському райсуді триває вже півроку розгляд “ГЕСівської” справи по Березову, розгляд якої вчора знову перенесли через процесуальне затягування забудовниками. Мотив таких дій схоже один – забудовники сподіваються «виграти» у Верховному суді споріднену справу і скасувати розпорядження Г.Москаля, а відтак, маючи «законні» дозволи від РДА щодо будівництва МГЕС, спробують «вирішити» справу щодо «позитивних» незаконних слухань в с. Березово, затвердити в подальшому відповідну документацію в голови Хустської РДА Назарія Павлія та почати будівництво.
До слова, даний голова райдержадміністрації, який фактично підтримав в судах забудовників, незаперечивши проти їх позову та виступив на їх стороні, видав три розпорядження, які скасовані головою облдержадмінстрації як незаконні, і досі не поніс жодного покарання. Чи можливо таке в правовій країні із верховенством права і невідворотністю покарання за порушення законності, скоріш за все при діючій владі залишиться риторичним питанням.
Віталій Грегор