“Венеціанська комісія”не підтримала звинувачення Угорщини щодо Закону “Про освіту”

Міністерство освіти і науки України вважає висновок Венеційської комісії стосовно мовної статті Закону “Про освіту” збалансованим та конструктивним.

Про це йдеться у заяві на сайті МОН.

Міністерство відзначає, що готове сприяти деталізації ст. 7 у Законі “Про загальну середню освіту”, а також погоджується з рекомендацією про продовження перехідного терміну для імплементації.

За даними відомства, офіційна публікація висновку Венеційської комісії відбудеться 11 грудня.

“Найголовніша теза висновку полягає в тому, що стаття 7 є рамковою та підлягає подальшій деталізації, зокрема у Законі “Про загальну середню освіту”. Ми цілком згодні з цим твердженням. Спільно з національними громадами МОН працюватиме над подальшою розробкою різних підходів до навчання меншин, з урахуванням їхніх освітніх потреб. Основна ціль – забезпечити достатній рівень володіння як державною, так і рідною мовами”, – йдеться у заяві.

Міністерство повідомляє, що Комісія прийняла аргументацію української сторони щодо закидів, ніби мовна стаття Закону “Про освіту” звужує права представників національних меншин.

Зокрема, Комісія підкреслила, що питання змісту і обсягу прав відносяться виключно до компетенції Конституційного Суду України. Низка питань застосування мов має вирішуватись спеціальними законами, а отже, звинувачення збоку Угорщини не підтримані.

“Одна з важливих рекомендацій Комісії – продовжити перехідний період для імплементації статті. Так, наразі Закон “Про освіту” вказує, що повноцінно в силу мовна стаття має вступити в 2020 році. Міністерство освіти і науки України погоджується, що з педагогічної точки зору продовження перехідного періоду є обґрунтованим і повністю підтримає цю рекомендацію. Комісія також підкреслила, що Україна має максимально широко використати можливості пункту 4 статті 7, що МОН  і планує зробити”, – йдеться у заяві МОН.

Представники українського та угорського уряду розійшлися у думці щодо того, який вплив на угорськомовну меншину має мовна норма нового закону “Про освіту”

Про позиції, висловлені на засіданні ради асоціації, розповіли віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе та глава МЗС Угорщини Петер Сійярто, повідомляє з Брюсселя кореспондент “Європейської правди”.

Сійарто, відповідаючи на запитання Європейської правди, заявив, що Угорщина не погодиться з жодним зменшенням прав угорськомовної меншини.

“Ключове те – що жодна частина прав, які мають представники меншин, не може бути зменшена. Це фундаментальний принцип”, – сказав він, зазначивши, що представив цю позицію на засіданні.

Між тим, Україна наполягає на тому, що закон про освіту не зменшив, а розширив права угорськомовної меншини.

Климпуш-Цинцадзе підтвердила, що на зустрічі звучало питання про неприпустимість звуження прав.

“Спільна позиція всіх країн-членів ЄС полягає в тому що права національних менших мають поважатися і Україна однозначно підтримує цей посил і забезпечує це…

Але закон про освіту не звужує, а розширює права меншин, надаючи їм більше можливостей. Якщо у Берегівському районі 75% учнів не змогли задати іспит з української, то мабуть зараз у вони дискриміновани, і не з власної вини”, – пояснила віце-прем’єр.

“Ми розраховуємо на конструктивний, а не маніпулятивний діалог з Угорщиною”, – наголосила вона.

Сійярто, зі свого боку, заявив про впевненість що закон про освіту зменшує права меншини. “Я не думаю, що ви можете серйозно про це питати. Якщо раніше було право на навчання угорською з 6 до 23 років, а тепер буде до 10 років, то це – зменшення прав”, – наголосив він.

Loading...

Редакція

Трибуна - незалежний погляд на новини Закарпаття, Мукачева та Ужгорода зокрема: політика, громадське життя, кримінал, культура та інше.

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *