В Ужгороді ініціюють об’єднання православних церков в Україні

 

 

бедьЩодо питання про подолання розділення православних в Україні та утвердження єдиної помісної Української Православної Церкви.

 

Для вирішення вище зазначеного питання, яке є Богоугодне і необхідне для досягнення духовної та національної єдності в Україні всім учасникам цього процесу бажано розглянути та обговорити наступні питання щодо пошуку канонічно-праововго механізму подолання розділення православних в Україні:

 

1. Механізм подолання розділення православних в Україні повинен бути розроблений і узгоджений виключно на рівні вірян, духовенства та єпископату Української Православної Церкви, Української Православної Церкви Київського патріархату та Української Автокефальної Православної Церкви без будь-якого впливу із зовні нашої держави, зокрема, без втручання Російської Православної Церкви (Московського патріархату).

 

2. Питання подолання розділення православних в Україні є важливим як в духовному плані спасіння душ вірних Церкви Христової, так і в питаннях забезпечення національної єдності та безпеки України.

 

3. Об’єднане українське православ’я мало би взаємоузгоджено поставити питання про відновлення первинного канонічно-правового статусу Української Церкви (у минулому Руської), яка була заснована в Русі-Україні в 862 (3) році нашою Матір’ю-Церквою – Константинопольським патріархатом за правління блаженного князя київського Оскольда та Святійшого патріарха Константинопольського Фотія. В силу історичних подій, надалі Українська Церква, з порушенням церковних канонічних норм, була розділена та підпорядкована Московському патріархату (1685/86 рр.). В 1721 році, прошуючи церковні канони, за політчним рішенням московського царя-імператора Петра І, Українська Церква фактично було ліквідована та поглинена Російською Православною Церквою в умовах насильницького розділення України між Російською імперією та Польщею, а відтак Австро-Угорською імперією. При цьому слід мати на увазі, що Коснтантинопольська Православна Церква ніколи не визнавала і не визнає канонічності розділення Української Церкви та її перепідпорядкування Московському патріархату.

 

4. Після відновлення первинного канонічно-правового статусу Української Церкви, який у відповідності до церковних канонів має право відновити Константинопольський патріархат, об’єднана Українська Православна Церква мала би цілком підставне право поставити рішуче питання про здобуття цілковитої автокефалії (незалежності в управлінні та розвитку), як такаж автокефалія була надана всім помісним Правосалвним Церквам у світі, що діють на територіях суверенних національних держав. Таку автокефалію, з дотриманням усіх церковних канонів, щодо Української Православної Церкви має право надати наша Матір-Церква – Константинопольський патріархат.

 

5. Іншим канонічно-правовим механізмом прискорення здобуття автокефалії Українською Православною Церквою та подолання розділення православних в Україні може бути надання автокефалії Українській Православній Церкві що перебуває у духовній єдності із Московським патріархатом самим Московським патріархатом. Вирішення питання автокефалії Української Православної Церкви у такий канонічно-правовий спосіб безспірно прискорило би процеси подолання розділення православних в Україні та становлення єдиної помісної Української Православної Церкви.

 

6. Стосовно тих громадян України та іноземців, які за своїм етнічним походженням та внутрішніми переконаннями мають намір залишитись в лоні Російської Православної Церкви, то їм слід надати право відкривати в Україні свої приходи та реєструвати їх як зарубіжні приходи Російської Православної Церкви.

 

7. З подоланням розділення православних в Україні, здобуттям єдності та автокефалії Української Православної Церкви слід було би розпочати діалог з Українською Греко-Католицькою Церквою та Мукачівською греко-католицькою єпархією про їх повернення в лоно помісної (первинної) Української Православної Церкви.

 

31 березня 2014 року.

 

Архімандрит Віктор (Бедь),

 

голова організаційного комітету по проведенню установчих зборів Всеукраїнського братства “За єдину Православну Церкву в Україні”, ректор Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія та Карпатського університету імені Августина Волошина

 


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

8 + twelve =