Свято знань відноситься по праву до одного з найбільших світлих свят, яке традиційно святкуємо 1 вересня. І належить воно в першу чергу дітям. Святкові наряди, квіти і головне дитячі дзвінкі усмішки роблять його неперевершеним за своїм колоритом та емоційним наповненням.
Яскраво пройшло воно і в школі у Богдані. Зовні пройшло воно святково. Були і весела дітвора, батьки, вручення грамот і привітання. Але. Але насправді панувала напруга, тривога. Оскільки тільки вчора, 31 серпня, за не цілу добу при участі начальника управління освіти таки відбулася передача повноважень відновленому судом директору школи у пакеті із ультимативними вимогами «от калектива», а точніше так званої ініціативної групи. А вранці, більшість вчителів школи знову проявили своє дикунство. Як малі ображені діти, яким не дали бажаної іграшки, вдалися до дурних дій. Вони проігнорували свято. Діти на площадці стояли одні. Класні керівники, класоводи коли проходила урочиста лінійка поховалися в класах. учні стояли розгублені, а батьки обурені. Вони навіть не знали кому вручити квіти. Тільки після закінчення урочистої лінійки, вчителі повиходили з класів, на що природно прореагували батьки репліками: «Що, повиходили зібрати косиці» (квіти).
З одного боку між вчителя проходить змагання за класне керівництво, класоводство, і в той же час вони так грубо знехтувати своїми підопічними дітьми, та головне посадовими обов’язками. Вчителі перших класів не підготовили дітей до свята знань. Жодній дитині не надали вчити віршиків, тому цього року діти, які йшли в перший клас, на урочистій лінійці не виступали. Та найбільш важливе те, що окремі класні керівники проігнорували навіть перший урок мужності. Так, вчитель Штенюк Василь Михайлович не з’явився до дітей на урок, і щоб він не пропав його провела директор школи.
Та далі було ще цікавіше. На тринадцяту годину була призначена педагогічна рада, де мав затверджуватися розподіл педагогічного навантаження. Однак, на дану педраду більшість вчителів не з’явилося і тому вона не відбулася. Вчительство кероване Романюк Марією Іванівною, Процюком Юрієм Юрійовичем та Григориком Іваном Васильовичем зірвало педагогічну раду, не розуміючи, що це не ігри, що це робочий час, і що це називається саботаж і самоуправство. Вони так загралися в політиканство за рахунок інтересів освіти та дітей, що не бачать, в яку глибоку яму себе загнали. Мотив зрозумілий, зірвати навчально-виховний процес, початок навчального року і показати, що директор не справляється з обов’язками.
Про ситуацію, що склалася директор інформував Державну інспекцію навчальних закладів України, де порадили погодити навантаження з активом батьків, органом місцевого самоврядування, адже розподіл годин проводиться в інтересах дітей, а не вчителів. Це було і зроблено, але окремим батькам почали поступати дзвінки погрози від вчителів.
Отож бачимо, що ризики зриву навчання існують великі. Чи розпочнеться воно завтра в Богданській школі побачимо. Але те, що творилося з боку вчителів школи сьогодні, здається, є не лише матеріалом для розгляду адміністративними та правоохоронними органами, але й клінікою для спеціальних медичних установ. Тут хочеться запитати. Невже не можна зупинитися у своєму безглузді? І скільки можна йти на поводу у сліпих проводирів?

Василь Шкробанець