В Ужгороді розповсюджують 8-сторінкову листівку у вигляді газети «Місто життя», де розміщені матеріали із ознаками агітації за депутата Ужгородської міської ради Віктора Щадея. Вихідних даних друкована продукція не містить, зокрема – про тираж, відповідального за випуск, установу, що здійснила друк, адресу редакції тощо. Листівку вкидають городянам у поштові скриньки або ж під двері.
На сторінці 3 газети опублікований заклик депутата Ужгородської міської ради Павла Чучки підтримати на посаду кандидата міського голови Віктора Щадея.
На сторінці 5 подана інформація про «рейтинги» «кандидатів», при цьому немає жодної інформації – яка організація проводила соціологічне опитування, скільки людей опитано, де проводилося опитування, яким методом тощо. Відтак дана інформація викликає сумнів щодо достовірності наведених даних.
На решті сторінкок подані матеріали про соціальні проблеми ужгородців, у кожному надається коментар Віктора Щадея щодо описаних фактів.
У розповсюджені даної листівки спостерігачі ОПОРИ вбачають порушення частини 2 статті 54 Закону України «Про місцеві вибори», згідно з якою кандидати на посаду міського голови мають право почати передвиборчу агітацію лише з наступного дня після реєстрації. До того ведення агітації забороняється.
Згідно з частиною 6 цієї ж статті передвиборна агітація здійснюється за рахунок і в межах коштів власних виборчих фондів кандидатів. Наразі продукція з ознаками агітації випускається поза межами виборчого фонду, відтак виборці не можуть достовірно знати, хто фінансує друк і скільки грошей на це витрачено.
Як уже згадано, у листівці відсутні вихідні дані, відтак виборець не може достовірно дізнатися, який тираж продукції та хто готував матеріали до публікації; куди звертатися для спростування можливої недостовірної інформації тощо.
Згідно з частиною 2 статті 56 Закону України «Про місцеві вибори», друкований агітаційний матеріал повинен містити відомості про замовника та установу, що здійснила друк, його тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск. Розповсюдження друкованих агітаційних матеріалів без зазначених відомостей забороняється.
Згідно з вимогами частини 1 статті 53 Закону України «Про місцеві вибори», підприємства, заклади, установи та організації, що проводять опитування громадської думки, мають право оприлюднювати результати такого опитування, пов’язаного з виборами, з обов’язковим зазначенням часу його проведення, території, яку охоплювало опитування, розміру та способу формування соціологічної вибірки опитаних, методу опитування, точного формулювання питань, можливої статистичної похибки.
У коментарі ОПОРІ Віктор Щадей сказав, що до офіційного старту виборчої кампанії ніщо не заважає проводити інформаційну кампанію, щоб інформувати мешканців про своє ставлення до тих чи інших речей, які відбуваються у місті, про свою діяльність як депутата міської ради. «Уявіть, що нема виборів. До виборів два з половиною роки. Я, як депутат, випускаю листівку про свою діяльність. Це ж нормально. А якщо до виборів лишається два з половиною місяці? Ситуація та ж. Якщо немає офіційної виборчої кампанії, то нема факту порушення», – констатував Віктор Щадей. З його слів, передвиборча агітація починається з моменту реєстрації кандидата, а все, що до того – інформування. Листівку Віктор Щадей агітацією не вважає, бо там нема прямого заклику голосувати за чи проти. Також, стверджує депутат, законодавство ніяк не регулює видання листівок, тому й порушення щодо відсутності вихідних даних нема.
Ситуацію прокоментував аналітик ОПОРИ Олександр Неберикут:
“В таких випадках я раджу уважно читати закон. Так він не є досконалим і багато норм які там прописані можуть трактуватися кандидатами чи іншими суб’єктами двояко, але якщо кандидат зацікавлений в конкурентній боротьбі, дотриманні та гарантуванні рівних можливостей для всіх кандидатів; то мав би дотримуватись закону і його логіки. Думаю, кандидат зрештою очікує, що всі матимуть рівні конкурентні можливості в усьому, наприклад, щоб ніхто проти нього не застосовував підкуп, не зривав його агітацію, його публічні заходи, і тому подібне. Тож кандидат, у свою чергу, має поводитись так само, є принцип рівних можливостей, принцип рівних виборів, якого кандидат сам мав би дотримуватись в першу чергу.
Стосовно уважного читання закону, в законі чітко прописана логіка, як має діяти кандидат який дотримується конкурентних принципів, принципів рівних виборів. Спочатку реєстрація, потім створення виборчого фонду, і лише після цього починається агітація, а не навпаки. В нашій ситуації кандидат діє не дотримуючись цієї логіки, він спочатку починає агітацію. Звісно він може називати свої дії як завгодно, інформаційна кампанія, чи інформування мешканців. Тим не менше, ми розуміємо що агітація це вже декларування свого логотипу, бренду чи прізвища, чи партійного ім’я з якимось меседжами, які спонукатимуть виборців бути прихильними до цього кандидата, голосувати за нього, чи якимось чином мати до нього симпатії. Тому будь яка інформаційна кампанія – це є агітація, яка при цьому, передує реєстрації, створенню виборчого фонду. Якщо всі кандидати-конкуренти будуть діяти за такою логікою, то вони на самому старті дискредитують конституційні принципи виборів і сам виборчий процес. Закон в цьому плані може й не досконалий, але він виходить з певних принципів і диктує певну логіку, яку кандидат порушує.
Зрозуміло що де-юре інформаційна кампанія не класифікується як агітація, однак, в де-факто це обман виборців і законодавства. Якщо проводити кампанію і говорити що закон не називає це агітацією, в реаліях агітація однаково передує створенню виборчого фонду, отже гроші які витрачаються на друк беруться не з виборчого фонду. Все це передує офіційній реєстрації кандидата, а це маніпуляція з виборцем; адже офіційно кандидата ще немає, однак він вже сьогодні закликає виборців у якийсь спосіб проявляти симпатії до себе, прихильно до нього ставитись, підтримувати його.
Насамкінець, якщо говорити про інформування мешканців щодо діяльності депутата. Скільки разів за ці 5 років депутат міської ради діяв подібним чином і в такий масовий спосіб? Якщо жодного, то це цинічно з його боку, навіть по відношенню до інституту місцевого самоврядування.”