Хроніки “доктора Шумахера” з Вільшанської психіатричної лікарні, яку хочуть тихенько закрити (відео)

“Трибуна” продовжує відслідковувати ситуацію навколо Вільшанської психіатричної лікарні, яка знаходиться на території Хустського району Закарпатської області.

Колишній лікар медичного закладу Віталій Баранов (позивний “доктор Шумахер”) вважає, що на заклад йде системна атака, яка має на меті прикрити цю важливу установу. Але завдяки небайдужим громадянам питання  Вільшанської психіатричної  лікарні набуло доволі потужного розголосу.

Продовжуємо публікувати дописи лікаря Віталія Баранова у вигляді хронік з життя медзакладу.

Vitaliy Baranov Знайомтесь, це Вова. Він уже помер. Жив у Вільшанах із момента заснування лікарні. Родом з Києва. Його покинули родичі. Він нікому не потрібен. Так, він одітий гірше за вас, але не ліпше за головного лікаря. Телевізор у його корпусі з’явився раніше, ніж у головного лікаря вдома. Пан Грігор’єв, якби його воля, запхав би Вову у інтернат, звідки в той час коли я робив хворі приїздили завшивлені і худі як скелети.

Vitaliy Baranov Знайомтеся, це Іван. Позитивний і роботящий дід. Деколи йому привижалися чорти. У Вільшанах він жив роками і був таким собі замісником завгоспа, головним доглядачем ферми, поросята з якої ставали якісною добавкою до лікарняної їжі, ставали шовдарем хворим на Паску і просто способом реалізувати себе в роботі, відчути себе потрібним і корисним, що є основою для психологічної реабілітації. 

Лікар, що на цьому відео говорить до Івана – тодішній головний лікар Вільшанської ОПЛ Фома Чекан.

Пан Грігор’єв, експерт із довгим титулом, вважає, що таких хворих треба у інтернат.

 

Vitaliy Baranov Це – хор душевнохворих Вільшанської ОПЛ. Просто подивіться. Де ще таке є в Україні? Де хворі своїми силами організовують конценти? 

Художня самодіяльність, музикотерапія, самоорганізація хворих – це надзвичайно ефективний лікувальний метод, який дозволяє знедоленим, нікому не потрібним людям повірити в себе, відчути себе шанованими і любленими, відчути смак життя і звичайні людські радості. Один такий внутрілікарняний концерт – це величезний труд ентузіастів, хворих і медперсоналу. І це дає більше, ніж місяці перебування в закритих приміщеннях. Вільшанська ОПЛ однією з перших в Україні запровадила подібну художню самодіяльність між хворими; такі концерти проводяться як своїми силами, так і разом із дитячим хором сусідньої греко-католицької парафії.

Супер-пуперуповноважена комісія пише багато негатива, але цікаво, от пані Супрун багато говорить про європейські чи американські методи, і при цьому нищівна критика в першу чергу обрушується на ту лікарню, яка якраз найсучасніша за методами лікування і доглядом за хворими, і це все, підкреслюю, БЕЗ ВЗЯТОК І КАЛИМІВ! Хай ці експерти совість мають.

Vitaliy Baranov Знайомтесь, це Федір. Через півроку після зйомки цього аматорського відео помер від раку легень. У титрах – дещо про специфіку шизофренії, про те, чому ці хворі не дурні, чому нічим не гірші від нас, “нормальних”, і чому дуже важлива подібна самодіяльність.

Комісія про успішне впроваждення сучасних методів психотерапії не сказала ні слова.

Vitaliy Baranov На завершення – фрагмент промови Фоми Чекана, коли йому дали премію Мойсея Танцюри, психіатра, який під час окупації Києва нацистами рятував своїх хворих від газової камери.

Просто подивіться, послухайте, що каже Фома. Він важко говорить і не дуже добре виглядає – частково ампутована стопа, важка серцева недостатність, асцит. Через п’ять років після цього відео він помре, знервований і виснажений від купи інтриг різноманітних спритників, які хотіли захапати Вільшани. До останнього він служив своїм хворим, не для показухи, не для грошей чи слави, просто тому, що він – Справжній.

Перед смертю Фома зміг добитися, щоб лікарню залишили в своєму статусі; хоча був скорочений ліжкофонд, але новим головним лікарем стала його учениця Ірина, яка успадкувала людяність і чуйний підхід до хворих і її потреб. І теперь, сьогодні, виутюжені експерти-реформатори в білих сорочках першим ділом пішли критикувати саме Вільшани, не помітивши доброту і позитив цієї тихої гавані для найбільш знедолених.

Vitaliy Baranov У якості постскриптуму. Щойно зв’язався з Вільшанами. За останні роки там проведені наступні роботи:

Замінені вікна пластик 5 корпусів і контора – 140-150 вікон, поставлені двері пластикові всюди крім 2 корпуса, проведений капремонт кухні, побудована котельня на 4 корпуси, проведено парове опалення, на другий рік планується підвести до центрального опалення 5 корпус і прачечну.

А тепер – вишенька на торті. Парове опалення готове, якраз підключається, цими днями його запускають і тестують. Коли там була комісія – комісія чудово бачила, що готується парове опалення. Пічки не були розібрані, бо доки не запрацює все як треба, не протестується, не випробується – не треба їх розбирати, це вам скаже любий профі, бо на новій системі інколи бувають непередбачені проблеми. Цікаво, чому шановна комісія ні словом не сказала, що це все якраз робиться, але зате розкритикували пічки? Ось і їх справжня мета. Знайти, до чого приколупатися.

Ну і туалети. Такі як на фото – є лише в двох наглядових, де нема особливого смислу ставити сучасні унітази, там не має бути поручнів, на яких можна повіситися. В усіх інших лікарняних підрозділах для хворих встановлені звичайні індивідуальні унітази, перегородки і все те, відсутність чого стверджують експерти. Кожен хто хоче – хай іде подивиться. Особисто для мене питання мотивації цих експертів зняте.

 У лікарні на 200 ліжок 3 (три!) лікаря – ось так держава, яка засилає цілих чотирьох експертів, забезпечує чи не найлюдянішу лікарню України кадрами.

 Художня самодіяльність хворих з того часу як я там працював – примножилася і розширилася, з ними працює і займається спеціалізований окремий фахівець. Вільшанських ентузіастів мало, але вони в тельняшках!

Відома українська співачка Мирослава Копинець має намір дати благодійний концерт на підтримку Вільшанської обласної психіатричної лікарні. Не виключено, що до цієї ініціативи долучаться і інші співаки.