ІМІ образився на публікацію в “Трибуні” точки зору про необ’єктивність даних Барометру свободи слова (документ)

Громадська організація «Інститут масової інформації» відреагувала на публікацію у виданні “Трибуна” точки зору закарпатської журналістки Лариси Ступак щодо діяльності проекту ІМІ Барометр свободи слова (Закарпатська журналістка заявила про недостовірність даних “Барометру свободи слова” ІМІ).

Якщо не враховувати погрозливої преамбули до самого документа, то можна вважати, що пояснення позиції ГО «Інститут масової інформації» є досить грунтовним, але і надалі залишає відкритим питання повноцінного висвітлення інформації про злочини щодо журналістів в Україні.

Нижче публікуємо позицію ІМІ для ознайомлення читачам видання.

«ГО «Інститут масової інформації» – українська неурядова організація у сфері захисту свободи слова, яка вже протягом 15 років здійснює моніторинг випадків порушень у сфері свободи слова, і створила найбільш глибоку та надійну базу даних такого роду інформації в Україні. З приводу питань та зауважень до інформації, викладеної у Барометрі свободи слова, ІМІ зазначає наступне:

– Моніторинг IMI здійснюється на основі Методології, відкрито опублікованої на веб-сайті IMI. IMI не використовує ні дані Генеральної прокуратури, ні Міністерства внутрішніх справ, з метою відстеження порушень свободи слова. IMI використовує офіційні дані правоохоронних органів виключно для оцінки діяльності правоохоронних органів та рівня їх реагування на напади на журналістів, а не для формування на їх основі Барометру свободи слова.

Барометр свободи слова є унікальним продуктом нашої організації, всі дані, зібрані в IMI, є автентичними, перевіряються як регіональними представниками ІМІ, так і співробітниками центрального офісу організації, та не є отриманими з жодних офіційних звітів.

– Дані ІМІ не можна співставляти чи порівнювати з офіційними даними Генеральної прокуратури України, оскільки:

  1. Єдиний державний реєстр досудових розслідувань містить інформацію про кількість усіх заяв про злочини. Відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України, слідчі зобов’язані негайно зареєструвати заяву про злочин, і вже після того розпочати розслідування, на підставі зареєстрованої заяви. У процесі розслідування, майже половина офіційно зареєстрованих проваджень або закривається, або перекваліфіковується з «журналістських» на інші статті Кримінального кодексу України. Наприклад, якщо журналіст був пограбований, первинна кваліфікація може стосуватися “журналістської” статті КК України, оскільки слідчий не може виключити, що мотивом пограбування не була журналістська діяльність. Пізніше, коли виявляється, що пограбування не було пов’язане з журналістською діяльністю, “журналістська” стаття перекваліфіковується на іншу, відповідну до фактичних обставин правопорушення. Це підтверджується і даними Єдиного державного реєстру на 2016 рік, згідно якого, протягом року було зареєстровано 176 справ за статтею 171 Кримінального кодексу України. Однак, за підсумками розслідувань, 74 випадки з цих 176 були закриті або перекваліфіковані у інші категорії, і в реєстрі лишилося 102 справи, розслідування яких триває. IMI, у свою чергу, фіксує порушення в Барометрі свободи слова лише після власної перевірки кожного порушення на предмет того, що воно дійсно пов’язане з журналістською діяльністю. В сумнівних випадках, обов’язково беруться до уваги матеріали потерпілих, як можлива підстава злочину. Експерти та юристи ІМІ розподіляють порушення за конкретними категоріями Барометру, у відповідності до методології дослідження. Вся інформація про дослідження є прозорою і доступною на сайті ІМІ.
  2. Друга причина невідповідності даних ІМІ та правоохоронних органів пов’язана з тим, що IMI фіксує всі порушення, про які повідомляють журналісти публічно, а правоохоронні органи – лише ті випадки, коли журналісти звернулися з заявою до поліції. Таким чином, випадки, коли журналіст заявив про порушення, надав відповідні докази, але не звернувся з заявою до правоохоронних органів, не входять до офіційної статистики, але включаються в Барометр ІМІ.
  3. Третя причина, чому дані ІМІ та правоохоронних органів не є порівнюваними, пов’язана з існуванням випадків, коли слідчі свідомо відмовляються реєструвати порушення прав журналістів, і фіксують їх лише як звернення громадян.

Окремо зазначимо, що IMI має робочі групи з Національною поліцією та Генеральною прокуратурою України, в рамках Ради з питань захисту професійної діяльності журналістів при АП. Зустрічі в рамках роботи ІМІ з правоохоронними органами проводяться, в тому числі, і в регіонах України. Зокрема, 21 вересня представник ІМІ у Закарпатській області Ярослав Гулан провів зустріч з керівництвом місцевої поліції з метою боротьби з безкарністю. На зустрічі обидві сторони – ІМІ та поліція – відкрито озвучили свою статистику, та обговорили конкретні цифри порушень, зафіксованих які ІМІ, так і правоохоронними органами. Ярослав Гулан також написав про це окремий блог, де вказав всі цифри. Тому говорити про умисне «прикривання» чи «зменшення реальної кількості справ у регіоні, що стосуються свободи слова» – означає свідомо маніпулювати даними.

В рамках вищезазначених робочих груп, дані моніторингу IMI факультативно використовуються Національною поліцією України та Генеральною прокуратурою для їхніх розслідувань, як джерела достовірної детальної інформації про випадки, пов’язані з нападами на журналістів. Зокрема, 4 грудня 2017 року IMI отримав від Національної поліції черговий офіційний лист у відповідь на своє звернення стосовно стану розслідувань 62 випадків порушень журналістської діяльності, зафіксованих ІМІ за 7 місяців 2017 року. Завдяки такій системній співпраці громадськості та правоохоронних органів, кількість порушень прав журналістів, які були успішно розслідувані і доведені до суду, суттєва зросла (за даними ГПУ, у 2015 було розслідувано та передано до суду 12 “журналістських справ”, у 2016  – вже 32 справи). Таким чином, моніторинг ІМІ служить потужним інструментом протидії безкарності.

ІМІ також системно надсилає запити до МВС та ГПУ щодо кількості відкритих ними проваджень за «журналістськими статтями» ККУ, і постійно публікує їхні відповіді на своєму сайті.

Зі свого боку, ГО «Інститут Масової Інформації» закликає журналістів об’єднувати зусилля заради захисту своїх прав, і просить обов’язково повідомляти ІМІ про факти порушень на редакційну пошту info\\imi.org.ua».

Прохання до редакції видання «Трибуна» оперативно відреагувати на звернення ГО «Інститут Масової Інформації», розмістити відповідь ГО «Інститут Масової Інформації», а також повідомити ІМІ про прийняте вами рішення електронною поштою на адресу info@imi.org.ua.

З повагою,

Виконавча директорка ГО «Інститут масової інформації»

Романюк О. М.