Чи зможуть закарпатці найближчим часом мандрувати пішки до Європи

З настанням безвізового режиму до країн ЄС чимало українців отримали можливість подорожувати європейськими країнами, навідувати своїх родичів, брати участь у різноманітних міжнародних конференціях, відвідувати різні туристичні атракції і т.д. Та “безвіз” – це лише право. А можливість реалізувати його є лише у прикордонних пунктах пропуску. На жаль, теперішня кількість прикордонних пропускних пунктів на Закарпатті не дозволяє реалізовувати це право. Але в планах є створення нових пунктів пропуску на кордоні з Європейським Союзом. Та поки ці плани реалізовуються лише на вустах або на папері.

Піші гірські пункти пропуску

На межі зі Словаччиною та Польщею знаходиться добре відомий Ужанський національний парк, який є продовженням національного парку “Полонини” (Словаччина) та Бєщадського національного парку (Польща). Територія цих трьох національних парків багата на природну родзинку Карпатських гір – букові праліси, а також на дерев’яні храми та мальовничі села, розташовані на прикордонній території трьох держав.

Вже давно ведуться розмови про те, що на українсько-словацькому та на українсько-польському кордонах планується спорудження пішохідно-велосипедних пунктів пропуску “Улич-Забрідь” та “Лубня-Волосате”. Та, на жаль, реалізація цих справді важливих туристичних об’єктів так і не зрушилась з місця.

Директор Ужанського національного парку Віктор Биркович у коментарі інтернет-виданню “PMG.ua” зауважив, що відкриття двох нових пунктів пропуску дав би поштовх до зростання туристичних потоків як з України, так зі Словаччини, Польщі, Чехії та інших європейських країн.

“У Польщі внутрішній туризм розвивається шаленими темпами. Велика кількість польських туристів щодня відвідують Бещадський національний парк. Ужанський національний парк теж радо вітає гостей як з України, так із-за кордону. Та багатьом туристам доводиться чекати декілька годин в чергах, долати десятки кілометрів, аби подолати український кордон і побувати у мальовничих місцях Ужанського парку. А відкриття нових пунктів значно спростило перетин кордону. А полегшення завжди сприяють зростанню кількості туристів. А чим більше туристів – тим краще для економіки даної місцевості”, – зазначив Віктор Биркович.

Керівник Ужанського національного парку також зазначив, що відкриття нового пункту пропуску дасть плюс і в плані розширення географії туристів: “За кожним польським словацьким, чеським туристом приходять гості з Австрії, Німеччини, інших країн вже Західної Європи, яких цікавить недоторкана природа”.

За його словами, минулими вихідними Великоберезнянщину відвідали туристи з північної Німеччини, для яких гори – це було незвично і гарно: “Вони, побачивши красу Карпатських гір, були надзвичайно задоволені побаченим. І вони, мені здається, повністю зарядженими позитивною енергією повернулись додому”.

Запланований у майбутньому пункт пропуску “Улич-Забрідь” дав би можливість розвитку не лише Великоберезнянському району, але й сусідній Улицькій долині, яка є депресивним регіоном Словаччини. Сільський голова (староста) села Улич (Словаччина) Ян Голінка у розмові з журналістом інтернет-видання “PMG.ua” зазначив, що відкриття такого КПП дав би можливість для розвитку найближчих прикордонних сіл Словаччини.

“Я це питання лобіюю вже 15 років. Але, на жаль, це питання поки що результативно не зрушило з місця. Цей пункт є надважливим не лише для туристів, але й для жителів мого села та інших навколишніх населених пунктів. Хоч Улич знаходиться за 2 км від кордону з Україною, а стежка веде до самої Заброді, нам потрібно подолати ще близько 45-50 км, аби дістатись до Ублі і вже там на місці перетнути межу з Україною. Адже кордон між нашими селами штучно розділений. По  обидва боки кордону живуть родичі та близькі люди. І чимало жителів сіл Улицької долини мають бажання пішки чи на велосипеді дістатись України”, – зазначив Ян Голінка.

На його думку, відкриття нового пункту “Улич-Забрідь” дасть можливість покращити рівень життя населення прикордонних сіл Словаччини, адже це відкриє двері для українських туристів. А кожен турист – це кошти і фінансове забезпечення малих високогірних населених пунктів. Тому ставка робитиметься на зелений туризм.

Ян Голінка вірить, що у листопаді під час зустрічі міждержавної комісії ця питання відкриття пішохідного пункту пропуску зрушиться з місця.

Коли відкриють “пішоходку” до Ужгорода?

Ще одним проблемним місцем на українсько-словацькому кордоні є пункт пропуску “Ужгород-Вишнє Нємецьке”. Здавалось би, кордон одразу неподалік обласного центру і найбільшого міста Закарпаття. Та все не так просто. Чимало людей по 2-4, а то й більше годин, стоять в чергах, аби перетнути українсько-словацький кордон. Таку картину можна часто бачити на околиці Ужгорода. Однак раніше тут можна було подолати кордон і за 15-20 хвилин. А все це тому, що тут разом з автомобільним діяв і пішохідний пункт пропуску.

Згаданий пішохідний перехід був дуже популярним як серед українців, так і серед словаків. Адже, наприклад, жителі словацьких Михайлівців йшли на дешеві закупки до обласного центру Закарпаття. А українці завдяки такому пішому переходу могли би добряче заощадити на поїздках до Високих Татр, Кошиць, Братислави чи навіть Праги. З центру Ужгорода, причому без зайвих проблем, можна проїхатись на маршрутці до магазину “Ера”, звідти пішки 30-40 хвилин по вулиці Собранецькій до кордону. Там же 10-15 хвилин витратити на перетин кордону. А вже на словацькому боці за усього лиш 300 метрів від пункту пропуску — магазин, бар та зупинка місцевих автобусів, які за дуже смішні гроші можуть Вас відвезти до Кошиць. А вже звідти можна за словацькими цінами, як то кажуть, дешево і сердито, дістатись до столиць Словаччини та Чехії.

Але така можливість була втрачена у 2007 році, коли Словаччина вступила до шенгенської  зони. Відповідно, вимоги до сусідньої держави посилились. Потрібно було модернізувати прикордонні пункти пропуску. Вже у 2008 році  після реконструкції був відновлений рух на КПП “Убля-Малий Березний”. Тоді як на КПП “Ужгород-Вишнє Нємецьке” реконструкція завершилась лише у 2015 році. І то лише зі словацького боку. З українського боку, на жаль, так і не завершена реконструкція.

І є перешкоди для того, аби відреконструювати перехід. По-перше, Україна повинна облаштувати пішохідний перехід  відповідно до правил, які визначають порядок здійснення пропуску і контролю на зовнішніх кордонах Шенгенської зони. По-друге, Україна має створити відповідну правову базу. Це означає, що уряди України та Словаччини мають внести зміни та доповнення до чинної  міжурядової угоди про пункти пропуску через спільний кордон, яким передбачено пропуск в Ужгороді пішоходів та велосипедистів.

Експерт, голова асоціації фахівців туристичного супроводу Закарпаття Олександр Шершун у коментарі інтернет-виданню “PMG.ua” зазначив, що Україна повинна створювати якісний сервіс для туристів, які відвідують країну. Одним із таких сервісів є перетин кордону. “Ми зараз живемо в період після введення безвізового режиму. А це означає, що немає бути ніяких обмежень щодо того, як я маю пересуватись і перетинати кордон. Чи то автомобільним, чи то велосипедним, чи то пішим способом. Головне, треба встановлювати такі пункти пропуску в таких місцях, де є в цьому потреба. Наприклад, в Ужанському національному парку, який межує з парками Словаччини та Польщі. На жаль, через відсутність КПП туристи не можуть сповна  оцінити географічну унікальність цих трьох парків. Тому у туристичних місцях такі пропускні пункти потрібно встановлювати”.

Зараз уже 2017 рік, вступив у дію безвізовий режим з країнами ЄС. Та руху в напрямку спрощення перетину кордону для пішоходів та велосипедистів не зроблено. Наразі словацька сторона чекає на остаточну відповідь від офіційного Києва щодо згоди на внесення змін до протоколу щодо порядку перетину українсько-словацького кордону.

Та чи будуть зміни? І чи буде відновлено пішохідно-велосипедний рух на ключовому пункті пропуску на кордоні зі Словаччиною? Поки невідомо.

Андрій Слохіняк

Джерело: PMG.ua
Так виглядає майбутній перехід “Лубня – Волосате”.
Loading...

Редакція

Трибуна - незалежний погляд на новини Закарпаття, Мукачева та Ужгорода зокрема: політика, громадське життя, кримінал, культура та інше.

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *