До боротьби на знищення закарпатських пенсіонерів долучились виконавча служба та суди

Ужгородський пенсіонер Богдан Головач продовжує боротьбу з з бездушною системою Пенсійного фонду України, котрий намагається вичавити останні крихти з простих людей. В минулому році ми писали про дорогу цинізму і хамства, якою довелося пройти пану Богдану. На цей раз союзниками чиновників пенсійного фонду у боротьбі з пенсіонером стали працівники Державної виконавчої служби та місцеві судді.

ЩО ПОРОДЖУЄ ІМУНІТЕТ БЕЗКАРНОСТІ .

                                                    Розділ 1.   Чиновники.

Отже, мною, як того вимагає закон, були надані  в Управління ПФ м. Ужгород усі необхідні документи для правильного і об’єктивного підрахунку трудового (тепер страхового) стажу при нарахуванні пенсії. Якби ПФ працював в рамках закону, то не було б теми навіть для дискусії. Але мета ПФ – максимально обкрадати усіма можливими способами пенсіонерів (крім, звичайно, тих, які отримують сотні тисяч гривень пенсії), користуючись при цьому імунітетом безкарності, наданим їм державою, тобто, працівники ПФ нічим не ризикують, порушуючи Конституцію України, чинне законодавство, в тому числі і кримінальний кодекс.

Не змігши домогтися справедливого підрахунку трудового стажу звертаючись до ПФУ усіх рівнів, я вимушений був звернутися до суду. Суди усіх інстанцій визнали дії Ужгородського УПФУ неправомірними та зобов’язали ПФ зробити перерахунок моєї пенсії, зарахувавши до трудового стажу неправомірно не зараховані періоди та виплатити різницю між нарахованою та фактично виплаченою пенсією.

Рішення судів вступило в законну силу 29 березня 2016 року.

На перший погляд все дуже просто – виконай рішення суду і на цьому в цій історії поставиться крапка.  Та в ПФ інша мета – їм потрібно, щоб з цього пенсіонера витрясти душу, щоб, якнайдовше затягуючи судову тяганину (неявки, апеляції, касації), нанести йому максимальні матеріальні збитки та, основне, щоб на його прикладі іншим відбити бажання вступати в суперечку з ПФ навіть тоді, коли на їх боці закон. Щоб ці пенсіонери усвідомлювали, що їх чекає в такому разі.

А тепер я розповім те, у що нормальній людині важко буде повірити. Маючи на підтвердження своїх слів десятки офіційних документів, на які я посилатимусь у своїй розповіді, я не дам нікому найменшого шансу засумніватись в абсолютній правдивості своїх слів як би фантастично вони на перший погляд не звучали.

Отже, про все по порядку.

Після того, як рішення суду набрало законної сили, представники ПФ вступають у змову із відділом  ПВР ДВСУ, після чого вже держвиконавець Білинець В.О. виконує чорну роботу (наголошую – мета цих структур однакова, а саме: якнайбільше затягування часу та нанесення простій людині максимальної моральної та матеріальної шкоди). Задум цієї змови дуже простий. Як я вже говорив, що рішення суду складалося з двох частин:

–         зробити перерахунок моєї пенсії, зарахувавши неправомірно не зараховані періоди трудового стажу;

–   виплатити різницю між нарахованою та фактично виплаченою пенсією.

Держвиконавець Білинець В.О. в тексті Постанови про відкриття виконавчого провадження (далі ВП) випускає другу частину рішення суду та ще й направляє дану Постанову на неіснуючу адресу УПФ, хоча у моїй заяві була  вказана правильна адреса ПФ. І якби я протягом 10 днів не виявив цього (в подальшому у них це буде називатися словом «ОПИСКА», прошу звернути увагу на це слово, бо потім ще й суддя буде «ОПИСУВАТИСЯ»),  то мені вже потрібно було б позиватися до суду на виконавчу службу. Пригадайте мету цих структур.

Після того, як я зрозумів, що ПФ не збирається виконувати рішення суду,  26.05.2016 року я подав цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди з ПФ , розглянувши який суддя Ужгородського міжрайонного суду Придачук О.А. виносить Ухвалу про відкриття провадження у справі (справа № 308/5414/16-ц).

Перше судове засідання у цій справі відбулося 24 червня 2016 року. На нього представник ПФ прийшла із запереченнями до цього позову і в додатку до цих заперечень було надано розпорядження про перерахунок моєї пенсії від 16.05.2016 року (абсолютно правильне!) з коментарем, в якому вказано на скільки збільшиться моя пенсія після перерахунку і яку суму становить доплата станом на 30 червня 2016 року. Всі цифри пораховані абсолютно правильно!

Це був черговий тактичний хід ПФ (згадайте про змову відділом ПВР ДВС). Якщо держвиконавець Білинець В.О. «протягнув» би  у ВП так звану «описку» і випустив вираз «виплатити різницю між нарахованою та фактично виплаченою пенсією», то ПФ виходить в цій ситуації «білим і пухнастим», –   «Ми ж все правильно порахували, але у ВП не має пункту про виплату різниці.» При такій ситуації у мене залишалося 2 варіанти:

–         або я мирюся з таким станом речей;

–         або я подаю до суду вже на виконавчу службу (згадайте знову мету).

І коли цей задум ПФ зазнав краху, їх подальші дії набрали форму нечуваного цинізму. Виконавча служба видохлася і тут рятувати ПФ взявся суддя Ужгородського міжрайонного суду Придачук О.А.

«Білі і пухнасті» відзвітували ДВС листом від 03.08.2016 року, в якому повідомили що рішення суду вони виконали в повному обсязі. Це була перша 100% фальшивка, що підпадає під ст. 366 ККУ (фальсифікація офіційних документів), бо на цей момент  рішення суду не було виконано ні на йоту. З цього моменту почалася тотальна фальсифікація пенсійним фондом офіційних документів (їх було біля 2-х десятків), а це пряме порушення двох статей ККУ, а саме, ст. 366, ст. 382 (умисне та свідоме невиконання судового рішення).

Я дочекався 17 серпня (це дата отримання мною щомісячної пенсії), результату ніякого. Я отримав таку ж пенсію як попередні місяці. Я вирішив дочекатися вересневої пенсії. 16 вересня (17 вересня випало на вихідний) я отримав лиш частину суми, яку повинні були перерахувати мені як виплату різниці між нарахованою та фактично отриманою пенсією. Сума недоплати була незначною, але вона була умисно свідомо заниженою. Просто виконати рішення суду в повному обсязі означало, що познущатися наді мною  у ПФ вже більше не буде можливості, а жадоба помсти людині, яка не дозволила себе обікрасти, була їх метою. Заявою від 16.09.2016 року я повідомив суддю Придачука О.А. про невиконання ПФ судового рішення станом на цю дату.

Я впевнений, що керівництво ПФ наперед знало (звідки? можна тільки догадуватись), яке рішення прийме суддя Придачук О.А., тому що в прохальній частині моєї позовної заяви був пункт, який звучав так: « – в порядку ч.1 ст. 211 ЦПК України за результатами розгляду справи постановити у справі окрему ухвалу суду щодо порушення закону посадовими особами (керівником) державного органу (відповідача) у зв’язку з невиконанням вимог і зобов’язань, встановлених  рішенням суду, яке набрало законної сили, та скерували вказану Ухвалу до відповідного компетентного правоохоронного органу для вжиття належних заходів…».

І якби вони допускали хоч ймовірність появи такої Ухвали, то цього нахабства та цинізму вони б собі не дозволили.

26.09.2016 року я звертаюся із заявою до судді Придачука О.А. та начальника Ужгородського УПФУ Сухар А.М., в якій надаю розрахунок і вказую на недоплату, яка свідчить, що рішення суду станом на 26.09.2016 року ПФ не виконано. На цю заяву я отримую дві відписки Ужгородського ПФ від 30.09.2016 року за № 02/Г-174 (зміст її – вони  все  провірили,  порушень  із  свого боку не виявили) та від 12.10.2016 року за        № 02/Г-181. Друга відповідь від 12.10.2016 року надійшла з додатком –  сфальшованим розпорядженням від 13.10.2016 року без підпису і печатки. Це свідчення того, що документ фіктивний.  Зміст цієї відповіді близький до фейлетону. Цитую деякі абзаци, а саме:

«Перерахунок за період з 27.02.2015 року по 31.08.2016 року в сумі 447,89 грн. та виплачено основними виплатними відомостями у вересні місяці 2016 року» ( з оригіналом згідно. Уважно вчитайтеся у зміст.);

«Враховуючи наведене, слід відмітити, що рішення Ужгородського міськрайонного суду виконано в повному обсязі та порушень при проведенні перерахунку не виявлено» .

Без коментарів.

А тепер  УВАГА ! – третя цитата.

«Разом з тим, надаємо ПОВТОРНО! розпорядження проведеного перерахунку за період з 27.02.2015 року по 31.08.2016 року»

Уявляєте, листом від 12.10.2016 року вони ПОВТОРНО! надають розпорядження від 13.10.2016 року. Прошу звернути увагу на слово «ПОВТОРНО» , воно ще буде фігурувати в документі, який був зареєстрований в канцелярії Ужгородського міськрайонного суду 01.03.2017 року і в цей же день ПОВТОРНО направлений мені. Який схожий стиль, правда?  

            Це розпорядження без підпису посадової особи та без печатки і в ньому, УВАГА,   6 % від 949, 00 грн. становить не 56,94 грн., а 45,84 грн.! Я думаю, що будь-які коментарі тут зайві.

Отже, я, не знаючи, що отримаю такий феноменальний документ з ПФ, 10.10.2016 року на ім’я судді Придачука О.А. та начальника Ужгородського УПФУ Сухар А.М. направив заяву, в якій повідомив, що рішення суду станом на 10.10.2016 року не виконано і в додатках до неї надав порівняльну таблицю нарахованої і виплаченої пенсії та виписку із «Комінвестбанку», яка підтверджує усі наведені в таблиці цифри.

18.10.2016 року я ще раз поставив до відома суддю Придачука О.А., що рішення суду далі не виконується, надавши для долучення до матеріалів справи вищезгаданий фейлетон ПФ від 12.10.2016 року за № 02/Г-181 та сфальшоване розпорядження про перерахунок моєї пенсії від 13.10 2016 року (без підпису і печатки).

Очевидно, що сфальшувавши розпорядження від 13.10.2016 року, ПФ не збирався надалі виконувати рішення суду в повному обсязі та реагувати на мої звернення і доводи. Це і є підтвердженням цього, що вони знали, яке рішення винесе суддя. Але їм і приснитися не могло як повернеться справа надалі.

Систематично надаючи судді Придачуку О.А. та керівництву Ужгородського ПФ заяви з доказами невиконання судового рішення, я паралельно звернувся у дві інстанції, а саме, до Голови правління ПФ України Зарудного О.Б. та народного депутата України (прізвище з певних міркувань не називаю).  У зверненні до Голови правління ПФУ Зарудного О.Б. від 16.09.2016 року я повідомив про безчинства, які чиняться у підпорядкованих йому низових структурах і направив копії цих фейлетонів, які отримував від ПФ різних рівнів (хоч я знав, що про все це їм відомо, робиться це за їхньою вказівкою і під їхнім керівництвом ). Очікувано отримав відписку, аналогічну тим, які отримував  від міського та обласного управлінь ПФ Закарпатської області. У зверненні до народного депутата я, навівши ці ж докази, які неодноразово наводив і судді Придачуку О.А. і начальнику Управління ПФ Сухар А.М. , попросив втрутитися у ситуацію.

І тут сталося так, що в один і той же день, 28.10.2016 року,   без будь-якої домовленості   я звертаюся до судді Придачука О.А. та начальника Ужгородського ПФ Сухар А.М. про долучення до матеріалів справи чергових беззаперечних доказів невиконання ПФ рішення суду, а народний депутат дає депутатський запит до Правління ПФУ.  Правління ПФУ, не зраджуючи своєму стилю роботи (зрозуміло, що це є затверджений стиль на державному рівні)  відписується і мені , і народному депутату з однією різницею, а саме, мені відписалися  так  як і Ужгородський ПФ (рішення суду виконано в повному обсязі), а народному депутату делікатніше, що провели перерахунок пенсії за рішенням суду (про виконання  рішення суду в повному обсязі не наважилися написати). Зрозуміло,  що після цього був дзвіночок з Києва і платівка почала обертатися в протилежному напрямку. Те, що почали витворяти представники міськрайонного та обласного управлінь ПФ, – це вершина… (я навіть не можу підібрати цензурного слова). Цинізм у цьому випадку – це було б дуже  м’яко сказано.

Після дзвінка з Києва я отримую від Ужгородського УПФ листа від 10.11.2016 року № 02/Г-199 , який починається словами: «Ваше звернення від 10.10.2016 року  (ЗГАДАЛИ) та 28.10.2016 року до Ужгородського ПФУ Закарпатської області розглянуто спеціалістами відділу обслуговування громадян» .

Далі на першій сторінці  цього фантастично-маразматичного листа сказано: «Таким чином, покладені судом зобов’язання … виконані в порядку, встановленому судовим рішенням та у визначений строк, про що спеціалістами юридичного сектору управління відправлено лист про повне виконання виконавчого листа у відділ ПВР управління ДВС  ГУЮ у Закарпатській області» (лист датований 03.08.2016 року).

І відразу після цього абзацу: « У зв’язку з численними зверненнями щодо  прохання порівняти дані попередньо проведеного перерахунку в травні місяці 2016 року з нарахованими сумами проведеного перерахунку в серпні 2016 року згідно рішення суду (ні в одному своєму зверненні до ПФ я не просив нічого порівнювати, а, навпаки, сам надавав розрахунки, які після депутатського запиту до ПФУ визнались ПФ абсолютно правильними, а до депутатського запиту неодноразово перевірялись десятками спеціалістів ПФ і були не правильні), спеціалістами відділу призначення, перерахунку та виплати пенсій (бачите, які там серйозні спеціалісти і в яких серйозних відділах вони працюють) проаналізовано та перевірено правильність нарахування Вашої пенсії… .

            В результаті проведеного аналізу встановлено, що при  опрацюванні пенсійної справи в частині добавлення стажу роботи з дати призначення пенсії за рішенням суду в системі програмного забезпечення невірно визначається доплата за понаднормативний стаж, а саме розрахунок проводиться автоматизовано і з прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб 764,00 грн. (764,00 грн.  – це прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, який діяв в Україні з 01.04.2011 року до 30.09.2011 року), замість 949,00 грн. , що в свою чергу призводить до неправильного визначення пенсії. » Згадайте, на мої звернення від 16.09.2016 року та 26.09.2016 року, в яких я надавав правильний розрахунок пенсії , а вони відповідали, що порушень при проведенні перерахунку не виявлено, а на моє звернення від 10.10.2016 року взагалі не відповіли до депутатського запиту, а після депутатського запиту розігрується наступна комедія. Далі в цьому листі вони повідомляють, що програмне забезпечення АСОПД/КОМТЕХ/ розробляється державним підприємством «Інформаційно-обчислювальний центр Мінсоцполітики України» в місті Києві, тому самостійно взяти 6 % від 949, 00 грн. спеціалістам управління не представляється можливим. Далі цю профанацію передати своїми словами неможливо, тому цитую – «… з метою повторного проведення перерахунку та правильного обчислення доплати за понаднормативний стаж в ГУ ПФУ Закарпатської області надано моніторинг-зауваження щодо роботи програмного забезпечення в частині призначення та перерахунку пенсії » (прошу зауважити, що програмне забезпечення «поламалося» тільки в тій частині, в якій вони без програмного забезпечення сфальшували цифри, і тільки при перерахунку конкретно моєї пенсії).

Далі цитую: «Спеціалістами ГУ ПФУ Закарпатської області у свою чергу надіслано до ІОЦ Мінсоцполітики моніторинг з наданими нашим управлінням зауваженнями та пропозиціями до програмного комплексу АСОПД/КОМТЕХ/» (мова іде про «зауваження і пропозиції», яких в природі не існувало).

Далі цитую: «Наразі, ГУ ПФУ Закарпатської області прийнято рішення та  доручено привести пенсійну справу у відповідність за допомогою «макетної» обробки даних» (уявіть собі, щоб взяти 6 % від 949,00 грн. хтось, напевно, захистив кандидатську, а може і докторську дисертацію, придумавши при цьому метод «макетної» обробки даних).

Далі цитую: «07.11.2016  року Вам, Богдане Івановичу, проведено перерахунок пенсії, в результаті якого розмір пенсії з 27.02.2015 року встановлено на рівні 1997,40 грн. , а з 01.09. 2015 року – 2004,90 грн.» (всі цифри співпадають з тими, які були в розпорядженні від 16.05.2016 року , і з тими, які я надавав у всіх своїх зверненнях . Уявляєте, яка розумна програма!, 16.05.2016 року вона правильно нарахувала мою пенсію за період з 27.02.2015 року по 31.08.2015 року та  починаючи з 01.09.2015 року, а 13.10.2016 року  вона «помилилася» лиш в періоді з 27.02.2015 року по 31.08.2015 року, в якому умисно були сфальшовані цифри, а починаючи з 01.09.2015 року, де не було фальсифікації цифр, вона вже рахувала правильно).

Далі цитую: «Доплату за період з 27.02.2015 року по 30.11.2016 року згідно проведеного перерахунку буде виплачено основними виплатними відомостями в грудні 2016 року». (прошу запам’ятати цю дату, бо в рішенні судді Придачука О.А. буде вказано, що Ужгородським УПФУ рішення суду, яке вступило в законну силу 29.03.2016 року, виконано в повному обсязі в серпні 2016 року)

А тепер, дорогий читачу, давайте  трішки пофантазуємо. Уявімо собі на мить, що все це правда – поломка програмного забезпечення, моніторинг і пропозиції Ужгородського ПФ, звернення до ГУ ПФУ Закарпатської області, звернення останніх до ІОЦ Мінсоцполітики, дозвіл ГУ ПФУ Закарпатської області на використання методу «макетної» обробки даних для правильного підрахунку моєї пенсії і, накінець, правильний  перерахунок. І все це для того, щоб взяти 6% від 949,00 грн. Я це зробив навіть без калькулятора (вручну) за 10 секунд !!! То де ж візьмуться гроші на пенсії, якщо потрібно платити зарплату такій армії так званих спеціалістів, які при поломці програмних забезпечень вимушені проводити моніторинги , виходити з пропозиціями, добиватися дозволу «макетної» обробки даних, замість того, щоб одна людина з допомогою калькулятора або вручну взяла 6 % від 949,00 грн. за лічені секунди ?

А тепер без фантазій. Зрозуміло, що все це профанація. Насправді не було ніяких поломок, моніторингів, звернень і т.д., була звичайна жадоба далі знущатися  наді мною. Я це розумів і розумію (сподіваюсь, читачі також) і тому вирішив відповісти тим же . Листами від 28.11.2016 року  я  звернувся до Ужгородського УПФУ та ГУ ПФУ в Закарпатській області, щоб вони надали мені всі ці звернення, моніторинги, дозволи і т.д. (Я ще раз підкреслюю, що їх в природі не існувало). Не відреагувати вони не могли, бо був депутатський запит. Листом від 30.11.2016 року  (небачена оперативність в порівнянні з попередніми відповідями)   я отримую пакет сфабрикованих фальшивок від Ужгородського УПФУ, підписаних начальником управління Сухар А.М., та від ГУ ПФУ у Закарпатській області за підписом заступника начальника управління Кіш Н.Б., причому фальшивки  ГУ ПФУ  були направлені мені через Ужгородське управління, а не напряму. А тепер увага!  Фінальна крапка у цьому спектаклі. Листом від 14.12.2016 року за            № 369/Г-99-01 я отримую відповідь на своє звернення від 28.11.2016 року безпосередньо  від самого ГУ ПФУ в Закарпатській області , підписану начальником управління А.Ю.Пентек, в якій говориться, цитую: «Оскільки зазначена в даному листі інформація є службовою,то надати вам його копію не має можливості» (на цей момент всі копії у мене були на руках). Отже , Н.Б. Кіш підписала ці листи і передала їх Сухар А.М. для відправки мені без відома начальника управління Пентек  А.Ю.

Про що це свідчить, я думаю, догадатись не важко.

Розділ  2.  Судді.

            У зв’язку із постійним наданням додаткових доказів до матеріалів справи судові засідання декілька разів переносилися. На проміжних засіданнях суддя Придачук О.А. грає роль (що це гра я зрозумів згодом) такого собі справедливого добряка, часто переводить стрілки дебатів в іншу площину. Мені це дуже подобалось, бо знімалась напруга, адже зрозуміло, що на відміну від моїх опонентів, для яких це повсякденна робота, за яку вони отримують зарплату, для мене кожне судове засідання – це колосальні нервові навантаження та стреси. За 10 хвилин перед останнім засіданням 14.02.2017 року, на якому було оголошено резолютивну частину, суддя Придачук О.А. підійшов до мене в коридорі і сказав: «Я підписуюся  під кожним сказаним Вами словом» (дослівна цитата).

І через годину цей же суддя оголошує рішення, що в позові мені відмовити.

І тут почався вже новий черговий етап перевірки мене на міцність з боку нашого правосуддя. Відомо, що згідно чинного законодавства після оголошення рішення суду дається 5 днів для вручення позивачу чи відповідачу повного тексту Рішення.

20.02.2017 року я письмово звертають до судді Придачука О.А. з проханням видати мені повний текст рішення суду. Реакція нульова. 23.02.2017 року я вдруге письмово звертаюся до судді Придачука О.А. з цим же проханням. Реакція нульова. 28.02.2017 року я  втретє звертаюсь до цього ж судді з цим же проханням.

Увага! Повний текст рішення, зареєстрований в канцелярії суду 01.03.2017 року,  я отримав під розписку 03.03.2017 року в канцелярії (02.03.2017 року у видачі мені відмовили). А 05.03.2017 року мені приходить поштою повний текст рішення із супроводжуючим листом такого змісту, цитую: «На Вашу заяву від 28.02.2017 року Ужгородський міськрайонний суд повторно направляє Вам копію рішення суду від 14.02.2017 року для відома» (пам’ятаєте як ПФ листом від 12.10.2016 року ПОВТОРНО направляв мені розпорядження від 13.10.2016 року ).

Як виявилося згодом суддя Придачук О.А. направив мені нелегітимне рішення, так як в ньому не було вказано номера справи та дати складання повного тексту рішення. 13.03.2017 року  я знову звертаюся до судді Придачука О.А. з проханням видати мені рішення суду, оформлене належним чином згідно чинного законодавства. І лише 22.03.2017 року під розписку на пошті я отримую Ухвалу суду від 14.03.2017 року, в якій хочу виділити два моменти, цитую:

–         «Водночас встановлено, що у зв’язку із збоєм у програмі Д-3 у вступній частині повного тексту рішення не відображено єдиного унікального номеру справи, який при винесенні тексту рішення до програми Д-3 відображається автоматично» (згадайте ”поломку” програмного забезпечення при перерахунку моєї пенсії ПФ). Який однаковий стиль!

–         «За таких обставин … суд приходить до висновку, що в рішенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.02.2017 року … слід виправити описку…» (згадайте «ОПИСКИ» відділу ПВР УДВСУ в Закарпатській області).

Я думаю, що коментарі тут зайві, все очевидно.

Нарешті, на 37 день! після проголошення (по закону дається 5 днів) я отримав легітимний повний текст рішення суду.

Щиро зізнаюся, що я вже не збирався писати ніякої апеляції, тим більше, що я на 100 % був впевнений, що Закарпатський апеляційний суд залишить рішення Ужгородського міськрайонного суду без змін. Я мав на це вагомі підстави. Але, прочитавши повний текст цього рішення, я зрозумів, що не маю морального права як громадянин  закрити очі на це суддівське свавілля та беззаконня.

Я прокоментую лише два вирази із цього феноменального рішення, а саме:

  1.  «Також встановлено, що в серпні 2016 року постанова Ужгородського міськрайонного суду від 23.11.2015 року Ужгородським об’єднаним управлінням ПФУ Закарпатської області виконана повністю.»

Коментар. Чотири мої письмові звернення (заяви) до судді Придачука О.А. від 26.09.2016 року, 10.10.2016 року, 18.10.2016 року та 28.10.2016 року, в яких надані розрахунки, таблиці, банківські виписки, що свідчать про невиконання судового рішення від 23.11.2015 року Ужгородським управлінням ПФ,  суддею проігноровані.

             Є ще три документи Ужгородського УПФ (всі вони знаходяться в матеріалах справи), а саме:

–         лист Ужгородського об’єднаного управління ПФ від 10.11.2016 року за № 02/Г-199;

–         заява до заперечення проти цивільного позову Ужгородського об’єднаного управління ПФУ  від 14.11.2016 року  № 9312/12 на ім’я судді Придачука О.А.;

–         лист Головного управління ПФУ в Закарпатській області від 14.12.2016 року №369/Г-99-01.

            У всіх цих трьох документах чорним по білому написано: «Недоотримана Вами сума згідно проведеного перерахунку буде виплачена основними виплатними відомостями в грудні 2016 року». А в рішенні судді Придачука О.А. все виплачено в серпні 2016 року.

             Звідси випливає висновок, що суддя Придачук О.А. навіть не читав документів, які надавалися сторонами до матеріалів справи, а рішення приймав не опираючись на факти і докази, а виходячи із свого “внутрішнього переконання”.

  1. «Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що позивачем не доведено наявність винної, протиправної поведінки відповідача … »

Коментар. Фантастика! Більше 10 документів, які свідчать про свідоме та умисне невиконання ПФ судового рішення, яке набрало законної сили (ст. 382 КК України), більше 10 сфальшованих офіційних документів (ст. 366 КК України) були надані мною і знаходяться в матеріалах справи, а суддя Придачук О.А. не побачив в них «винної, протиправної поведінки відповідача». Для цього щонайменше їх потрібно було прочитати або хоча б ознайомитися з їх змістом.

Отже, на другий день після отримання легітимного рішення, 23 березня 2017 року,  я подаю Апеляційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду до Апеляційного суду Закарпатської області з проханням скасувати, на мою думку, абсолютно необ’єктивне, незаконне та необґрунтоване рішення і винести нове рішення у цій справі. На судовому засіданні, яке відбулося 07.06.2017 року в Апеляційному суді, було винесене досить дивне рішення. Коментувати я його не буду з тих причин, що у мене є лише суб’єктивна думка відносно нього, а доказової бази немає.  Але я думаю, що в головуючої судді Кожух О.А. боролися між собою два почуття, – з одного боку, вона усвідомлювала мою правоту (людські якості  ця суддя ще не втратила), а з іншого боку, можливо суддівська солідарність, можливо, а це скоріш за все, СИСТЕМА вимагає, щоб суди її захищали, можливо це був «договорняк» з ПФ, а може ще якісь причини… .  І з’явилося дивне рішення – у відшкодуванні матеріальної шкоди в сумі 6,5 тисяч гривень мені відмовили (при тому, що не було найменшої підстави відмовляти по цій позиції), а присудили виплатити мені 4,2 тисячі гривень, в тому числі 2 тисячі гривень відшкодування моральної шкоди. Одним словом, кинули собаці кістку, щоб перестала гавкати. До речі,  фактичні витрати, які я поніс в цій боротьбі за справедливість та свої законні права, становлять біля  16 тисяч гривень (це без вартості додаткових ліків, без яких не обійшлося під час цього марафону довжиною майже в три роки).

Розділ 3. Виконання судових рішень.

             А що наші «законники» із ПФ? – запитаєте. Вони далі спокійно працюють, далі обкрадають пенсіонерів, отримуючи за це зарплати та премії. Держава наділила їх імунітетом безкарності і надала їм право творити безчинства і беззаконня . Всі виплати за них робить держава з рахунків Казначейства,  тобто з наших з вами податків. Отакий ідіотський закон! В любій правовій державі ці особи за такі діяння як мінімум полетіли б з роботи, а можливо сіли б за грати.

Згідно ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади … або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень відшкодовується державою … незалежно від вини цієї особи.

Таким чином, відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відповідно до закону проводиться за рахунок Держбюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з рахунку державного бюджету.

Закон, хоч і ідіотський, але це є закон і, виходячи з нього, все зрозуміло – є рішення суду, яким визнано дії посадових осіб держструктури (в даному випадку ПФ) неправомірними, через які завдана моральна шкода фізичній чи юридичній особі, Казначейство повинно відшкодувати цю шкоду.

Але і тут СИСТЕМА (державна машина) придумала як відтягувати в часі виконання судового рішення (знову ж таки згадайте мету), обходячи пряме виконання навіть цього ідіотського закону.

Як це робиться, поясню на конкретно моєму прикладі. Отримавши виконавчий лист, я звертаюсь до Управління держказначейства у місті Ужгород 06.07.2017 року з проханням виконати його. Виглядає все дуже просто – є закон (хоч і ідіотський),  виконуй його. Але вони (держструктури) вигадали собі процедуру, з допомогою якої втілюють в життя МЕТУ  (може за цей час пенсіонер «вріже дуба»). Далі Держказначейство м. Ужгород звертається до Ужгородського УПФ, щоб ці виконали виконавчий лист. Звідси їм приходить відповідь, що згідно закону це повинно робити Казначейство (ніби вони самі про це не знали). Далі Казначейство м. Ужгород направляє до Головного управління обласного казначейства матеріали для виконання судового рішення за бюджетною програмою листом від 20.07.2017 року, про що повідомляють і мене. Листом від 24.07.2017 року Головне управління держказначейства в Закарпатській області повідомляє мене, що вони отримали з міського казначейства документи і що про направлення документів для виконання судового рішення до Державної казначейської служби України мене буде повідомлено додатково. Через якийсь час (який саме невідомо) вони відправлять документи в Київ і там мене поставлять в чергу на отримання відшкодування моральної шкоди. Залишилось в цій історії два питання без відповіді, а саме:

–         скільки часу ще пройде, поки  мене поставлять у чергу? ;

–         чи доживу я до цього часу, коли ця черга підійде?

Якби пентеки, сухарі, білинці, кіші, зарудні і т.д. знали, що повертати моральну чи матеріальну шкоду, яку вони нанесуть людям, будуть зі своєї кишені, то на цьому б беззаконня закінчилось. А ще якби суддями були не придачуки, то і в країні був би порядок. А так маємо те, що маємо. Держава, а точніше покидьки, які дірвалися до влади,  вибудували систему, яка створила всі умови, щоб розумна і талановита молодь виїжджала за кордон (розумні можуть стати перешкодою їхньому царюванню), а основна маса пенсіонерів в бідності і хворобах вимирала як клас (таким чином, за їх задумом, скорочуватиметься дефіцит пенсійного фонду).   Під цю систему підбираються кадри з відповідними моральними, а точніше аморальними якостями і система успішно працює.

І ще один момент, на який я хотів би звернути увагу. Нагадую, що ПФ підпорядковується Міністерству соціальної політики, яким керує міністр Рева. Згадайте, які «перли» видає ця особа на всю країну на телебаченні. Перед підняттям мінімальної  зарплати до 3200 гривень він заявив: «в Мінсоцполітики підрахували, що вартість біологічного виживання людей в Україні складає сьогодні 3200 гривень». Виникає питання – чи може людина при повному (хай і невеликому) розумі, на всю країну, в якій більшість пенсіонерів (біля 8 млн.) та дуже велика кількість чесно працюючих людей отримують пенсію чи зарплату від 1300 до 1700 гривень, зробити таку заяву? Однозначно, НІ !

І зовсім недавно цей же міністр видає чергову «перлину», що в Україні дуже великий відсоток від доходів у людей іде на харчування, бо багато їдять порівняно з європейцями (якщо подивитися на його попередника Розенка, то воно так і є), але мова повинна йти про простий люд.

            Про яку мораль працівників ПФ можна говорити, якщо ними керують і опікуються такі міністри ?

Отже, народе мій, читай, аналізуй, думай і роби висновки. Доки ми будемо вірити в те, що говорять наші політики та урядовці, і самі не будемо аналізувати ситуацію, робити висновки і ДІЯТИ, в цій країні нічого не зміниться . Єдине, за чим я дуже шкодую, що вже застарий, щоб боротися з тим болотом, в якому втопилася моя Україна.

P.S. Дуже рекомендую прочитати статтю «Пенсійний фонд знущається з пенсіонерів» в газеті «Експрес» № 59 (9390) 10.08. – 17.08.2017 року.

 

Пенсіонер, ветеран праці                                                      Б.І. Головач

м. Ужгород

к.т. 050 372 70 11

Loading...

Редакція

Трибуна - незалежний погляд на новини Закарпаття, Мукачева та Ужгорода зокрема: політика, громадське життя, кримінал, культура та інше.

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *