Сесія Мукачівської міської ради минулого четверга нагадувала добре відредаговану панахиду. Відчувалося бажання «редактора», щоб усе було чинно, струнко, без гострих кутів. Словом, «як у нас в Мукачеві». Тим більше, що на чолі мерії — син гарних батьків Андрій Балога. Сесійний зал нагадував своїм виглядом щось із творів Конана Дойля про Шерлока Холмса. Але детективного нічогісінько не простежувалося. Виконалися два гімни (другий — міста над Латорицею).

Чомусь саме на сесії слово дали голові Міжнародної місіонерської організації «Благая вість». Він аргументовано, апробованими цитатами зі Святого Письма, славив Ісуса. Всім це було відомо, але депутати мовчали, ніби таку зустріч не можна було провести окремо, десь у холодному «Русинському домі» в центрі. Та місіонер нарешті прояснив матеріальну причину своєї духовної появи — вручив А.Балозі, одягненому в гарний костюм, товсту темну Біблію. Останній перед тим, очевидно, вирішив, що в своєму кабінеті її отримувати нецікаво, і вирішив це зробити при всіх. Щоб раділи депутати та інші присутні за свого шановного голову. Тим більше, що представники «Благої вісті», за повідомленням місіонерського очільника, проповідують у місцях позбавлення волі.

На порядку денному було майже сорок питань. Олександр Ланьо запропонував перенести на наступну сесію питання про створення Будинку національних спільнот. Останній чомусь вирішили прилаштувати в історичному Русинському домі, викликаючи бульбашку політичного протесту на голому місці. Бо, за великим рахунком, говорити взагалі нема про що. Нема в цьому діянні ні політики, ні чогось позитивного для міста, а лише — сумнівна імітація діяльності «чомусь», «для чогось», ледь не «просто так» в інтересах гешефту на користь однієї родини.

Для чогось проголосували про потребу — для популяризації і дальшого нарощування і так, очевидно, фантастичного авторитету Мукачівської міської ради — попередньої акредитації на рік представників засобів масової інформації. Ніби в умовах демократичного суспільства, яке ми декларуємо, не вистачає лише появи журналіста і показу ним посвідчення, ніби, зрештою, такі вже ласі шматочки ці славетні сесії. Якщо чесно, то ліпше стільки ж часу на вокзалі просидіти. Там хоч від людей щось живе почуєш, а тут хітами є одобрямс слухняною більшістю домашніх заготовок повладного Єдиного Центру. Більшістю голосів (23) питання про акредитацію було прийняте. Дай Боже, щоб це стимулювало ЗМІ. А тож подихають ні за цапову душу.

В’яло пройшло обговорення питання про створення Будинку національних спільнот. Статечний літній керівник русинів Владислав Лецович закликав не позбавлятися історичного Русинського дому, бо ж тут мали отримати юридичний притулок не одна русинська, а разом із нею 15 організацій національного плану. Якщо останнє станеться — то питання пан Лецович обіцяв поставити на міжнародному рівні. Хоча цілком ясно, що двадцять років тому міська рада передала в безкоштовне користування теперішньому власнику Будинок русинів, але міськрада «де юре» так і залишилася його власником. Андрій Балога підписав меморандум з національними організаціями про створення Будинку національних спільнот. Малі числом національні осередки — ті ж мукачівці. Останні, завдяки політичній активності ліпших своїх представників, стали не окремою монолітною національною спільнотою, тому поділ на традиційні націо-одиниці дуже умовний. Для чого з цього робити бурю в склянці води, мені не було зрозумілим. Якоїсь впевненості не дав стосовно цього і керівник міста. На балконі трохи потусувалася група стареньких з транспарантом «Руки геть від Русинського дому». Від них віяло страхом і кішками. Потім їх кишнули, і вони слухняно розчинилися в безвісті. На сцену ще вийшов і щось незв’язне говорив представник якоїсь організації молодих русинів (досить пристаркуватий). Представниця місцевих росіян («Русский дом») палко підтримала владу, що нема чого товкти воду в ступі. Адже, мовляв, Русинський дом не відповідає пишній новітній вивісці будинку національних спільнот, бо там сиро, пахне туалетом, брудно. А русинам і при позитивній реалізації підписаного меморандуму ніхто не заважатиме повноцінно проводити свої заходи. Їх підтримають при конструктивності інші спільноти. Бо ж усі — мукачівці.

Все зрозуміло. Але відчуття, що досягнуто врегулювання не виникло.

Потрібні, певно, нові обдаровані люди в славному Мукачеві. Тому, мабуть, головний спеціаліст відділу культури Ірина Калій попросила підняти стипендію міської ради деяким обдарованим дітям від 100 до 500 гривень. Заперечень це не викликало.

Стало відомо, що на зарплаті при міському голові наразі троє радників. Про це сказав керуючий справами Олександр Галай. Розмір заробітної плати радника не повідомив, «щоб випадково не помилитися». Ці троє могли б активніше допомагати молодому очільнику міста, щоб він не виглядав виконавцем, «стороннім на цьому святі життя», а, навпаки, господарем становища. Тоді належно будуть вирішуватися всі питання. Хоч національні. Хоч соціальні. Про економіку не будемо говорити. Занадто темна це тема в наш час. Навіть у тому місті, де є свій чудовий гімн і комфортний зал засідань у стилі «ретро».

Василь Танасійчук.